МЕФ 4 MMC МЕГА Муром

Всё началось в тот печальный день, когда мне совсем нечего было делать. Бесцельно бродил по улицам своего района, ища приключений на свою задницу. Всё было так скучно и серо, что я решил, что мне нужна закладка, а именно, что-то, чтобы разжечь огонек жизни в своей серой реальности. Я решил купить мефедрон, жидкий порох, чтобы взвизгнуть от эйфории и почувствовать себя живым.

Следуя вонючему шлейфу дурости, я отправился на свою "тайную" точку закладок. Встретил я там своего давнего приятеля Гена, который шурупил первитин, чтобы несколько часов заполучить завал. "Эй, Гена, что новенького?" - закричал я, пытаясь скрыть свою надежду на счастье в глазах.

"Хе-хе, сижу тут, отхожу от этих чертовых отходов, а ты откуда такой торопливый? Нужно что-то по-"

Не дожидаясь окончания его фразы, я сунул ему сумку с деньгами и протянул руку, чтобы купить мою долю блаженства. Гена достал маленький пакетик с белым составом и протянул его мне, сопровождая это предупреждением: "Внимательнее, не переборщи!".

Я всосал эту дозу через нос с такой скоростью, будто это мне помогло бы победить в бое с Майком Тайсоном. Вмиг всё покрылось розоватым дымом, и я ощутил, как эйфория начала охватывать моё тело. Ощущения стали всё более насыщенными, словно я был витающим в неземных просторах. Халлюциногены несли меня в своих объятиях, и я чувствовал себя почти как Тайсон на ринге.

Однако, во время моего транса, я не заметил, как мой приятель Гена подошёл ко мне и попытался вдохнуть этот розовый дым вместе со мной. Я был так погружён в свои галлюцинации, что не мог разобрать друзья от недругов. В нереальности своего состояния я решил, что Гена - это боец, который должен был противостоять мне, и я решил поиздеваться над ним, показать ему, кто здесь настоящий босс.

"Эй, Гена, что с тобой?! Куда убегаешь?" - я закричал, порываясь за ним, пытаясь почувствовать себя царём ринга.

Однако, в своей слепоте, я не заметил, что Гена упал на землю. Я решил поймать его и продолжить наше дурацкое представление. Я цепко схватил его за волосы и почувствовал, что что-то оторвалось от его головы. Моё сердце замерло, когда я понял, что это было его ухо!

Я откинулся назад, осознавая, что я совершил ужасное. Кровь хлынула из откушенной части, и Гена затих, глядя на меня с неподдельным ужасом. От шока я выбросил все диазы из головы. Вместе с моей эйфорией ушло и все смыслы. Это страшный напоминание о том, что наркотики - это чертовски опасно.

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!